Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Того року в селах Одещини з'явились перші орденоносці, багато колгоспників за високі показники в роботі одержали звання ударників соціалістичних ланів.
Перші успіхи дали змогу взятися за піднесення рівня культури землеробства, підготовку масових сільськогосподарських кадрів, дальше поліпшення організації праці в колгоспах. Широко розгорнулось навчання трактористів і комбайнерів на спеціальних курсах, тисячі колгоспників набували агротехнічних і зоотехнічних знань у гуртках. Цим та іншим питанням організаційно-господарського зміцнення колгоспів неослабну увагу приділяв обком партії, який у ті роки очолював кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У Є. І. Вегер.
Наступні роки були періодом дальшого піднесення соціалістичного сільського господарства. Значною мірою цьому сприяло впровадження прийнятого в лютому 1935 року другим Всесоюзним з'їздом колгоспників-ударників нового примірного статуту сільськогосподарської артілі, який на Одещині, як і по всій країні, був гаряче схвалений колгоспниками.
З року в рік зростала технічна оснащеність МТС, колгоспів і радгоспів. Кількість тракторів на Одещині в 1937 році досягла 9 тис., тобто була майже вдвоє більшою, ніж у 1932-му. Основні роботи в рільництві були механізовані. Дедалі підвищувалась продуктивність праці в колгоспах. У 1935 році, коли за прикладом стахановців промисловості розгорнувся рух новаторів праці в сільському господарстві, на бурякових плантаціях області 300 ланок зібрали від 300 до 350 цнт коренів з гектара. У 1936 році в колгоспах області в змагання за високі врожаї зернових культур і цукрових буряків включились 350 рільничих бригад та понад 19 тис. ланок. В агротехнічних гуртках навчалось 118 тис. колгоспників і колгоспниць.
У багатьох колгоспах було організовано хати-лабораторії, які стали вогнищами боротьби за впровадження в сільське господарство досягнень науки і техніки, передового досвіду. Помітно піднялась трудова дисципліна. Кожен колгоспник пересічно виробив у 1936 році 225 трудоднів. Значно підвищився рівень агротехніки.
Внаслідок цього середній урожай зернових культур по області був у 1936 році в 2,5 раза вищий, ніж у 1934 році, а цукрових буряків – у 2,3 раза. В 1939 році на Одещині було одержано найвищий на Україні урожай цукрових буряків – по 240 цнт з гектара пересічно по області. Помітно зміцнювалось громадське тваринництво. У 1939 році в області було створено близько тисячі нових тваринницьких ферм. Майже всі колгоспи мали молочнотоварні та свинарські ферми, а переважна більшість – і вівчарські. Поголів’я великої рогатої худоби зросло проти попереднього року на 152,5 проц., свиней – на 126 проц., овець і кіз – на 162 проценти.
Піднесенню колгоспного виробництва сприяло змагання за право участі у Все- союзній сільськогосподарській виставці. В 1939-1940 рр. це право здобуло багато передовиків сільського господарства Одещини. Широким показом демонстрували на виставці свої досягнення колгоспи ім. Будьонного Берегівського району та ім. Жовтневої революції Одеського району.
1940 рік позначився новими успіхами в піднесенні сільського господарства. В більшості районів області було зібрано по 100 і більше пудів зерна з кожного гектара посівів та досягнуто нових значних успіхів у піднесенні продуктивності тваринництва. 1941 рік обіцяв бути ще кращим: у перші дні жнив у багатьох колгоспах зібрали по півтораста і більше пудів пшениці з гектара.
Соціалістична реконструкція народного господарства супроводилась піднесенням матеріального добробуту і культурного рівня трудящих. Міста забули про безробіття — воно було ліквідоване ще в роки першої п’ятирічки. Вже в 1931 році в Одесі, де за кілька років перед тим налічувалось 40 тис. безробітних, промислові підприємства, відчуваючи гостру нестачу робочої сили, почали організовувати набір робітників у селах за договорами з колгоспами. В 1939 році в Одесі проживало понад 600 тис. чоловік — удвоє більше, ніж на кінець громадянської війни. Та не тільки тут, а і в інших містах області спостерігалось швидке зростання чисельності робітників і
Одеська область
Сторінка 34 з 54
році. Область виконала план хлібозаготівель достроково, здавши державі на 20 млн. пудів зерна більше, ніж у 1932 році. Колгоспи добре забезпечили себе насінням, фуражем, більшість їх видала на трудодень по кілька кілограмів хліба. Перші успіхи дали змогу взятися за піднесення рівня культури землеробства, підготовку масових сільськогосподарських кадрів, дальше поліпшення організації праці в колгоспах. Широко розгорнулось навчання трактористів і комбайнерів на спеціальних курсах, тисячі колгоспників набували агротехнічних і зоотехнічних знань у гуртках. Цим та іншим питанням організаційно-господарського зміцнення колгоспів неослабну увагу приділяв обком партії, який у ті роки очолював кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У Є. І. Вегер.
Наступні роки були періодом дальшого піднесення соціалістичного сільського господарства. Значною мірою цьому сприяло впровадження прийнятого в лютому 1935 року другим Всесоюзним з'їздом колгоспників-ударників нового примірного статуту сільськогосподарської артілі, який на Одещині, як і по всій країні, був гаряче схвалений колгоспниками.
З року в рік зростала технічна оснащеність МТС, колгоспів і радгоспів. Кількість тракторів на Одещині в 1937 році досягла 9 тис., тобто була майже вдвоє більшою, ніж у 1932-му. Основні роботи в рільництві були механізовані. Дедалі підвищувалась продуктивність праці в колгоспах. У 1935 році, коли за прикладом стахановців промисловості розгорнувся рух новаторів праці в сільському господарстві, на бурякових плантаціях області 300 ланок зібрали від 300 до 350 цнт коренів з гектара. У 1936 році в колгоспах області в змагання за високі врожаї зернових культур і цукрових буряків включились 350 рільничих бригад та понад 19 тис. ланок. В агротехнічних гуртках навчалось 118 тис. колгоспників і колгоспниць.
У багатьох колгоспах було організовано хати-лабораторії, які стали вогнищами боротьби за впровадження в сільське господарство досягнень науки і техніки, передового досвіду. Помітно піднялась трудова дисципліна. Кожен колгоспник пересічно виробив у 1936 році 225 трудоднів. Значно підвищився рівень агротехніки.
Внаслідок цього середній урожай зернових культур по області був у 1936 році в 2,5 раза вищий, ніж у 1934 році, а цукрових буряків – у 2,3 раза. В 1939 році на Одещині було одержано найвищий на Україні урожай цукрових буряків – по 240 цнт з гектара пересічно по області. Помітно зміцнювалось громадське тваринництво. У 1939 році в області було створено близько тисячі нових тваринницьких ферм. Майже всі колгоспи мали молочнотоварні та свинарські ферми, а переважна більшість – і вівчарські. Поголів’я великої рогатої худоби зросло проти попереднього року на 152,5 проц., свиней – на 126 проц., овець і кіз – на 162 проценти.
Піднесенню колгоспного виробництва сприяло змагання за право участі у Все- союзній сільськогосподарській виставці. В 1939-1940 рр. це право здобуло багато передовиків сільського господарства Одещини. Широким показом демонстрували на виставці свої досягнення колгоспи ім. Будьонного Берегівського району та ім. Жовтневої революції Одеського району.
1940 рік позначився новими успіхами в піднесенні сільського господарства. В більшості районів області було зібрано по 100 і більше пудів зерна з кожного гектара посівів та досягнуто нових значних успіхів у піднесенні продуктивності тваринництва. 1941 рік обіцяв бути ще кращим: у перші дні жнив у багатьох колгоспах зібрали по півтораста і більше пудів пшениці з гектара.
Соціалістична реконструкція народного господарства супроводилась піднесенням матеріального добробуту і культурного рівня трудящих. Міста забули про безробіття — воно було ліквідоване ще в роки першої п’ятирічки. Вже в 1931 році в Одесі, де за кілька років перед тим налічувалось 40 тис. безробітних, промислові підприємства, відчуваючи гостру нестачу робочої сили, почали організовувати набір робітників у селах за договорами з колгоспами. В 1939 році в Одесі проживало понад 600 тис. чоловік — удвоє більше, ніж на кінець громадянської війни. Та не тільки тут, а і в інших містах області спостерігалось швидке зростання чисельності робітників і