Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Підприємства Одеси не тільки виконували, а й перевиконували державні завдання по випуску бронепоїздів, танків, мінометів і вогнеметів, гранат та іншого озброєння.
З великим напруженням під безперервним бомбардуванням, а пізніше й артобстрілом працювали одеські портовики, залізничники. Місто облетіла звістка про трудовий подвиг вантажників бригади І. Т. Никитюка, які без перепочинку 36 годин в порту розвантажували воєнні транспорти. По 100 і більше годин не залишали свого робочого місця паровозні бригади станції Одеса-Товарна комуніста В. О. Йовси та комсомольця Г. М. Гнатюка. Члени бригад відпочивали по черзі на робочому місці.
На початку липня почали надходити перші повідомлення про початок жнив у південних районах, які проходили у надзвичайно складних умовах, часто під обстрілом ворожих літаків, але при величезному патріотичному піднесенні колгоспників. Хлібороби колгоспу ім. Калініна Овідіопольського району скосили хліб за 10 днів. У районі розгорнувся патріотичний рух за дострокове виконання обов’язкових поставок державі хліба і м’яса. До Одеси вирушили червоні валки. Колгосп «Перша п'ятирічка» в ті дні виконав план м’ясоздачі в рахунок 1942 року.
Того року в районах області достигав високий врожай усіх культур. Газети повідомляли про великий намолот на прямому комбайнуванні навіть у колгоспах південної посушливої зони.
Колгоспи північних районів області не встигли зібрати врожай, оскільки наприкінці липня - на початку серпня 1941 року на лінії Балта—Кодима розгорнулись жорстокі бої з фашистськими військами, Одесу було відрізано від північних районів області лінією фронту. Виникли труднощі в постачанні обложеного міста продовольством. 25 серпня була введена карткова система. Багато надій покладалося на приміські райони, які були в зоні оборони Одеси. Але тут не вистачало робочих рук. Доводилося косити й молотити хліб уночі. На допомогу хліборобам Овідіопольського і Одеського Приміського районів прийшли робітники заводу ім. Жовтневої революції, студенти вузів і технікумів, службовці міста. Аж до останніх днів оборони міста з цих районів в Одесу прямували червоні валки з хлібом, м’ясом, овочами, фруктами та іншими продуктами. Тільки протягом двох днів – 15 і 16 вересня 1941 року колгоспи Овідіопольського району доставили в Одесу 900 тонн зерна. Чималу частину власних заощаджень внесли колгоспники в фонд оборони. Так, члени артілі «Чорноморська комуна» передали у фонд оборони 300 цнт зерна, 12 цнт м’яса, багато яєць, молока тощо.
В середині липня становищ на Південному фронті ускладнилося. Ворожим силам, що налічували 24 дивізії та 15 бригад, протистояли тут 24 не повністю укомплектовані дивізії.
16 липня ворог захопив Кишинів. Утворилася загроза ізоляції Приморської групи військ від основних сил Південного фронту. В таких умовах командування вирішило перебазувати Дунайську флотилію в Одесу і Миколаїв, а 9-у армію та Приморську групу військ перекинути до 21 липня на лівий берег Дністра. Перед Приморською групою військ було поставлено завдання: «не допустити прориву ворога в напрямі Одеси, утримуючи її за всяких умов».
19 липня Приморська група військ була перетворена на Окрему Приморську армію і зайняла оборону на ділянці від Григоріополя (на північ від Тирасполя) до Кароліно-Бугаза.
В перших числах серпня війська Південного фронту почали відходити на Чигирин, Знам'янку, Федорівку, Братське, Вознесенськ, Березівку, Благоєве, Біляївку.
Захопивши 3 серпня Первомайськ і Кіровоград, а 7-го Вознесенськ, ворог з півночі і сходу обходив Приморську армію, намагаючись відрізати її від основних сил Південного фронту, відтіснити до моря, знищити частинами і заволодіти Одесою.
Ставка Верховного Головнокомандування 5 серпня 1941 року наказала військам Південно-Західного напряму вдержувати місто. З цього часу
Одеська область
Сторінка 39 з 54
На воєнний лад перебудовувалась вся економіка області. Заводи, евакуювавши цінне обладнання, переключились на виготовлення зброї, боєприпасів та ремонт бойової техніки. Підприємства легкої промисловості безперебійно постачали армію обмундируванням і продовольством. Люди працювали не рахуючись з часом. На місце тих, хто пішов на фронт, ставали жінки, старики, підлітки. З великим напруженням під безперервним бомбардуванням, а пізніше й артобстрілом працювали одеські портовики, залізничники. Місто облетіла звістка про трудовий подвиг вантажників бригади І. Т. Никитюка, які без перепочинку 36 годин в порту розвантажували воєнні транспорти. По 100 і більше годин не залишали свого робочого місця паровозні бригади станції Одеса-Товарна комуніста В. О. Йовси та комсомольця Г. М. Гнатюка. Члени бригад відпочивали по черзі на робочому місці.
На початку липня почали надходити перші повідомлення про початок жнив у південних районах, які проходили у надзвичайно складних умовах, часто під обстрілом ворожих літаків, але при величезному патріотичному піднесенні колгоспників. Хлібороби колгоспу ім. Калініна Овідіопольського району скосили хліб за 10 днів. У районі розгорнувся патріотичний рух за дострокове виконання обов’язкових поставок державі хліба і м’яса. До Одеси вирушили червоні валки. Колгосп «Перша п'ятирічка» в ті дні виконав план м’ясоздачі в рахунок 1942 року.
Того року в районах області достигав високий врожай усіх культур. Газети повідомляли про великий намолот на прямому комбайнуванні навіть у колгоспах південної посушливої зони.
Колгоспи північних районів області не встигли зібрати врожай, оскільки наприкінці липня - на початку серпня 1941 року на лінії Балта—Кодима розгорнулись жорстокі бої з фашистськими військами, Одесу було відрізано від північних районів області лінією фронту. Виникли труднощі в постачанні обложеного міста продовольством. 25 серпня була введена карткова система. Багато надій покладалося на приміські райони, які були в зоні оборони Одеси. Але тут не вистачало робочих рук. Доводилося косити й молотити хліб уночі. На допомогу хліборобам Овідіопольського і Одеського Приміського районів прийшли робітники заводу ім. Жовтневої революції, студенти вузів і технікумів, службовці міста. Аж до останніх днів оборони міста з цих районів в Одесу прямували червоні валки з хлібом, м’ясом, овочами, фруктами та іншими продуктами. Тільки протягом двох днів – 15 і 16 вересня 1941 року колгоспи Овідіопольського району доставили в Одесу 900 тонн зерна. Чималу частину власних заощаджень внесли колгоспники в фонд оборони. Так, члени артілі «Чорноморська комуна» передали у фонд оборони 300 цнт зерна, 12 цнт м’яса, багато яєць, молока тощо.
В середині липня становищ на Південному фронті ускладнилося. Ворожим силам, що налічували 24 дивізії та 15 бригад, протистояли тут 24 не повністю укомплектовані дивізії.
16 липня ворог захопив Кишинів. Утворилася загроза ізоляції Приморської групи військ від основних сил Південного фронту. В таких умовах командування вирішило перебазувати Дунайську флотилію в Одесу і Миколаїв, а 9-у армію та Приморську групу військ перекинути до 21 липня на лівий берег Дністра. Перед Приморською групою військ було поставлено завдання: «не допустити прориву ворога в напрямі Одеси, утримуючи її за всяких умов».
19 липня Приморська група військ була перетворена на Окрему Приморську армію і зайняла оборону на ділянці від Григоріополя (на північ від Тирасполя) до Кароліно-Бугаза.
В перших числах серпня війська Південного фронту почали відходити на Чигирин, Знам'янку, Федорівку, Братське, Вознесенськ, Березівку, Благоєве, Біляївку.
Захопивши 3 серпня Первомайськ і Кіровоград, а 7-го Вознесенськ, ворог з півночі і сходу обходив Приморську армію, намагаючись відрізати її від основних сил Південного фронту, відтіснити до моря, знищити частинами і заволодіти Одесою.
Ставка Верховного Головнокомандування 5 серпня 1941 року наказала військам Південно-Західного напряму вдержувати місто. З цього часу