Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Неухильно зростала зарплата робітників, підвищувався їх життєвий рівень. Якщо населення Одеси за 18 років (1921 —1939) зросло в 2 рази, то
товарооборот тут зріс за 7 років у 3,5 раза — з 340 млн. крб. у 1932 до 1130 млн. крб. у 1939 році.
Поряд з турботою про високі темпи розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства Радянська держава навіть у роки першої п’ятирічки виділяла значні кошти па житлове і комунальне будівництво. В 30-х роках житлова площа Одеси збільшилась на сотні тисяч квадратних метрів. В місті було споруджено нову електростанцію, значно розширено водопровід і каналізаційну мережу, збудовано нові їдальні, фабрики-кухні тощо.
Суцільна колективізація сільського господарства назавжди звільнила трудове селянство від куркульської кабали й експлуатації. Зміцнення колгоспів відкрило можливості для всіх колгоспників стати заможними. З’явились колгоспи з мільйонними прибутками. У 1938 році їх було 9, а в 1940 році – 23. Зростали доходи всіх колгоспів і колгоспників. Так, у 1940 році грошові доходи колгоспників по Одеській області збільшились у порівнянні з попереднім роком на 21,5 процента.
Держава піклувалась про охорону здоров’я населення. В 1932 році в Одеській області було 6 тис. лікарняних ліжок, у містах і селах працювало 49 поліклінік, 280 амбулаторій, а всього лікувальних закладів налічувалось близько 900, і їх кількість рік у рік зростала.
Справді велетенськими зрушеннями позначались роки передвоєнних п’ятирічок у культурному житті. На кінець першої п’ятирічки була в основному ліквідована неписьменність серед дорослого населення. Всі діти шкільного віку були охоплені школою. За роки перших двох п’ятирічок тут, як і по всій країні, було здійснено загальне обов'язкове початкове навчання в селах і семирічне в містах. В Одесі в третій п’ятирічці приступили до здійснення загальної середньої освіти. В містах і селах будувалися численні нові школи. Кількість середніх шкіл в області тільки протягом другої п’ятирічки збільшилась у 8,4 раза. В 1940/1941 навчальному році на Одещині було 1143 школи, в яких працювало близько 13 тис. учителів.
Для підростаючого покоління були створені також позашкільні освітньо-виховні заклади. В 1936 році в Одесі, в одному з найкращих будинків міста - колишньому палаці графа Воронцова — відкрився Палац піонерів. Згодом відкрилися палаци піонерів в інших містах і районних центрах — у 1941 році їх в області було 34. Працювали в Одесі обласний Будинок художнього виховання дітей, станція юних натуралістів, дитяча технічна станція.
Надзвичайно широкого розвитку набула вища освіта. В Одесі, де до революції були три вищі учбові заклади, в 1940/1941 навчальному році працювало 17 вузів, у яких навчалось понад 20 тис. студентів.
Вже в 30-х роках Одеса стала одним із визначних наукових центрів країни. У 1936 році тут був організований Український експериментальний інститут очних хвороб, де розгорнув свою наукову і лікарську діяльність видатний вчений академік В. П. Філатов. На базі Одеської сільськогосподарської станції в 1928 році був створений Український генетико-селекційний інститут, згодом реорганізований у Всесоюзний селекційно-генетичний інститут. Тут над розробкою важливих теоретичних питань агробіології і виведення цінних сортів сільськогосподарських культур плідно працювали академіки А. О. Сапєгін, Т. Д. Лисенко та інші вчені. Корисну для сільського господарства півдня України діяльність розгорнув створений у 1931 році на базі виноградної дослідної станції Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова. Всього перед війною в Одесі діяло 20 науково-дослідних інститутів. Велика науково-дослідна робота проводилась у вузах. Важливе теоретичне і практичне значення мали роботи професора університету Є. А. Кирилова по вивченню проблем фотоелемента і напівпровідників, дослідження професора індустріального інституту В. О. Добровольського в галузі машинобудування.
Дальшого розвитку набуло мистецтво. В 1940 році в місті діяло 7 театрів, філармонія. Кілька пересувних театрів обслуговували трудящих області.
Все густішою ставала мережа культурно-освітніх закладів у містах і селах, а їх діяльність — усе змістовнішою й цікавішою. Зрослих культурних запитів колгоспників уже не задовольняли хати-читальні і сільбуди. Замість них у 30-х роках виникли районні будинки культури, колгоспні і радгоспні клуби,
Одеська область
Сторінка 35 з 54
службовців. Всього по Одеській області їх кількість у 1939 році була вчетверо більшою, ніж у 1924 році.Неухильно зростала зарплата робітників, підвищувався їх життєвий рівень. Якщо населення Одеси за 18 років (1921 —1939) зросло в 2 рази, то
Поряд з турботою про високі темпи розвитку промисловості, транспорту, сільського господарства Радянська держава навіть у роки першої п’ятирічки виділяла значні кошти па житлове і комунальне будівництво. В 30-х роках житлова площа Одеси збільшилась на сотні тисяч квадратних метрів. В місті було споруджено нову електростанцію, значно розширено водопровід і каналізаційну мережу, збудовано нові їдальні, фабрики-кухні тощо.
Суцільна колективізація сільського господарства назавжди звільнила трудове селянство від куркульської кабали й експлуатації. Зміцнення колгоспів відкрило можливості для всіх колгоспників стати заможними. З’явились колгоспи з мільйонними прибутками. У 1938 році їх було 9, а в 1940 році – 23. Зростали доходи всіх колгоспів і колгоспників. Так, у 1940 році грошові доходи колгоспників по Одеській області збільшились у порівнянні з попереднім роком на 21,5 процента.
Держава піклувалась про охорону здоров’я населення. В 1932 році в Одеській області було 6 тис. лікарняних ліжок, у містах і селах працювало 49 поліклінік, 280 амбулаторій, а всього лікувальних закладів налічувалось близько 900, і їх кількість рік у рік зростала.
Справді велетенськими зрушеннями позначались роки передвоєнних п’ятирічок у культурному житті. На кінець першої п’ятирічки була в основному ліквідована неписьменність серед дорослого населення. Всі діти шкільного віку були охоплені школою. За роки перших двох п’ятирічок тут, як і по всій країні, було здійснено загальне обов'язкове початкове навчання в селах і семирічне в містах. В Одесі в третій п’ятирічці приступили до здійснення загальної середньої освіти. В містах і селах будувалися численні нові школи. Кількість середніх шкіл в області тільки протягом другої п’ятирічки збільшилась у 8,4 раза. В 1940/1941 навчальному році на Одещині було 1143 школи, в яких працювало близько 13 тис. учителів.
Для підростаючого покоління були створені також позашкільні освітньо-виховні заклади. В 1936 році в Одесі, в одному з найкращих будинків міста - колишньому палаці графа Воронцова — відкрився Палац піонерів. Згодом відкрилися палаци піонерів в інших містах і районних центрах — у 1941 році їх в області було 34. Працювали в Одесі обласний Будинок художнього виховання дітей, станція юних натуралістів, дитяча технічна станція.
Надзвичайно широкого розвитку набула вища освіта. В Одесі, де до революції були три вищі учбові заклади, в 1940/1941 навчальному році працювало 17 вузів, у яких навчалось понад 20 тис. студентів.
Вже в 30-х роках Одеса стала одним із визначних наукових центрів країни. У 1936 році тут був організований Український експериментальний інститут очних хвороб, де розгорнув свою наукову і лікарську діяльність видатний вчений академік В. П. Філатов. На базі Одеської сільськогосподарської станції в 1928 році був створений Український генетико-селекційний інститут, згодом реорганізований у Всесоюзний селекційно-генетичний інститут. Тут над розробкою важливих теоретичних питань агробіології і виведення цінних сортів сільськогосподарських культур плідно працювали академіки А. О. Сапєгін, Т. Д. Лисенко та інші вчені. Корисну для сільського господарства півдня України діяльність розгорнув створений у 1931 році на базі виноградної дослідної станції Український науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова. Всього перед війною в Одесі діяло 20 науково-дослідних інститутів. Велика науково-дослідна робота проводилась у вузах. Важливе теоретичне і практичне значення мали роботи професора університету Є. А. Кирилова по вивченню проблем фотоелемента і напівпровідників, дослідження професора індустріального інституту В. О. Добровольського в галузі машинобудування.
Дальшого розвитку набуло мистецтво. В 1940 році в місті діяло 7 театрів, філармонія. Кілька пересувних театрів обслуговували трудящих області.
Все густішою ставала мережа культурно-освітніх закладів у містах і селах, а їх діяльність — усе змістовнішою й цікавішою. Зрослих культурних запитів колгоспників уже не задовольняли хати-читальні і сільбуди. Замість них у 30-х роках виникли районні будинки культури, колгоспні і радгоспні клуби,